Схоже, тобі потрібна кава

Берлін, Німеччина

Каву я люблю і продовжую її пити,
але з часом і досвідом мої звички змінились.

Минулого року, коли я гостювала у племінниць, запитала їх: як би ви мене описали трьома словами? Вони відповіли:
смішна, спортивна… і любиш каву ☕

І це було правдою. Я тоді пила її багато — часто по дві чашки з самого ранку. Це було важко не помітити.

Повертаючись додому через Берлін, я побачила напис: “You look like you need a coffee” - Схоже, тобі потрібна кава. (А якщо дослівно — “ти виглядаєш так, ніби тобі потрібна кава”).

Це мене посміхнуло, та каву я не купила, продовжила йди пішки до готелю.

Рух і тренування дійсно дають енергію.
Але що робити, коли енергії немає навіть для того, щоб почати рухатись?

Тоді треба зупинитись. Дати собі час і чесно пошукати причини нестачі енергії. Кофеїн не вирішує проблему, а лише тимчасово її маскує.

Тепер у мене є свої маленькі правила:

Я не п’ю каву в другій половині дня.
Не п’ю її під час джетлагу.
І більше не починаю ранок із кави.

Бо якщо зранку стабільно немає енергії —
це сигнал. І його варто почути.

Кава для мене залишилась. Але вже не як джерело енергії. Тепер це приємний ритуал, натхнення, час для себе, роздумів, історій.

Бо справжня енергія — не в чашці.
Вона в увазі до себе і турботі про себе.

Іноді це просто — виспатись. Почати день зі склянки води. Вийти на коротку прогулянку.

Поспостерігати за своїми думками. Навести лад навколо. Зробити щось приємне для себе.

І дозволити собі спробувати щось нове.

Якщо ти посміхнувся(лась), читаючи це,
якщо стало трохи тепліше всередині —
можеш пригостити мене кавою для нової історії ☕


Дякую, що читаєте та пригощаєте кавою.

Пригостити мене кавою можна тут:


Берлін, Німеччина

Previous
Previous

Львів у ранковій тиші

Next
Next

Зупинитись, щоб відчути