Мрії теж люблять сюпризи

Рим і мрія, що здійснилась в один оберт голови.

Internazionali BNL d'Italia, Рим

Щось дуже особливе трапилось зі мною цього разу у Римі.

Та дорогою додому я була настільки втомлена, що не могла усвідомити це сповна.

І лише сьогодні, сидячи на балконі у Києві, знову тримаючи в руках книгу Франчески Скьявоне, я зрозуміла:

деякі мрії здійснюються лише через десятки років.

Іноді — зовсім неочікувано.

Це були такі відчуття, яких я ще ніколи не переживала.

Можливо, у вас теж є історії про мрії, які здійснились раптово — в одну секунду, зовсім несподівано?

Моя мрія здійснилась в один оберт голови вправо. І я побачила її — тенісистку, яка надихала мене ще у мої 20, коли я обрала жити спортом.

Вона була особливою.

Емоційною — як більшість італійців.

Сильною, щирою, смішною.

І створювала справжнє шоу на корті.

Її любов до гри передавалась усім навколо.

Можливо, саме тому я досі люблю теніс.

І ось я вперше потрапила на турнір у Римі.

Франческа Скьявоне вже не грає, вона - тренує.

І побачити її зараз — це насправді дуже маленький шанс.

Але саме в перший день, саме на тій арені, де ми були з подругою, грала її вихованиця.

Я цього навіть не знала.

Просто щасливий збіг.

Я трохи ближче підійшла до місця, де вона сиділа з іншими тренерами, і кілька хвилин просто спостерігала за нею, посміхаючись і намагаючись усвідомити: мрія здійснилась.

Взяти автограф чи підійти щось сказати — у мене навіть не було такої думки.

Мені було достатньо просто побути десь поруч.

І побачити на власні очі людину, чия енергія настільки сильна, що здатна змінювати життя інших.

Минулого року я прочитала її книгу, використовуючи ChatGPT, бо вона вийшла лише італійською мовою.

Життя дуже змінюється.

З’являються нові технології, навколо надто багато інформації, і часом складно зрозуміти, що справді важливе.

Але щодо мрій у мене немає сумнівів.

У кожного вони свої.

Та саме вони формують наше відчуття себе, світу й людей навколо.

І, можливо, саме мрії дають нам найбільше енергії рухатись далі.


Дякую, що читаєте та пригощаєте.

Пригостити мене кавою можна тут:


Internazionali BNL d'Italia, Рим

Previous
Previous

Життя поза екраном

Next
Next

Там, де мрії стають справжніми