Від валізи до рюкзака

Між "може знадобитися" і "справді потрібно" є велика різниця.

Пафос, Кипр

Я довго не наважувалася перейти на рюкзак та возила з собою валізи. Вони не раз губилися в аеропортах, і потім поверталися до мене через кілька днів. Але це мене не зупиняло.

Пам'ятаю, як купила просто величезну валізу. В той час я захопилась сноубордингом, і вона здавалася мені потрібною. Потім я почала возити цю валізу всюди - і наче подорожувала з половиною квартири.

Одного разу на серф-кемп я привезла масивний блендер вагою близько чотирьох кілограмів. Зараз це смішно згадувати, бо це майже половина ваги мого нинішнього рюкзака.

Допоміг мені мінімалізм. Я захопилася ним і почала розуміти, що коли речей менше — легше не лише фізично, а й ментально. Згодом я почала подорожувати з одним рюкзаком і відчула справжню свободу.

Виявилося, що всього, що вміщується в рюкзак, мені цілком достатньо.

Я стала мобільнішою. Могла більше ходити пішки, не думаючи про багаж. Не потрібно було здавати валізу перед посадкою, стояти в чергах чи чекати її після прильоту. Плюсів виявилося набагато більше, ніж я очікувала.

Звісно, коли подорожуєш з одним рюкзаком, доводиться уважніше обирати, що саме взяти із собою.

Але саме це й навчило мене ставити собі просте запитання: “Чи справді мені це потрібно?” І не лише в подорожах.

Коли захоплювалась фітнесом, разом із рюкзаком я ще деякий час возила окремо в чохлі фітнес-килимок. Вважала що він обов'язково треба. Але згодом перестала брати і його.

Якщо дуже захочеться потренуватися на килимку, його завжди можна купити вже на місці.

Так я поступово зрозуміла, що між "може знадобитися" і "справді потрібно" є велика різниця.

За роки подорожей мій список речей став значно коротшим, тепер я намагаюся брати лише те, чим справді користуюся.

Міні-аптечка

Невеликий набір ліків, який завжди зі мною.

Косметика та засоби гігієни

У маленьких баночках і лише в тій кількості, яка потрібна на час подорожі.

Вода, кава та чай

  • багаторазова пляшка для води;

  • кружка-термос;

  • міні-кип'ятильник.

Міні-кип'ятильник став для мене незамінною річчю. Не в усіх готельних номерах є чайник, і це досі мене дивує.

Також я завжди беру кілька пакетиків трав'яного чаю. У готелях зазвичай є чорний або зелений, а ввечері я віддаю перевагу напоям без кофеїну для кращого сну.

Іноді я беру з собою кілька пакетиків улюбленої фільтр-кави. Вона майже нічого не важать, але може зробити ранок атмосферним. Смак і аромат знайомої кави допомагають відчути себе як удома в будь-якій точці світу.

Одяг та взуття

  • гумові в'єтнамки;

  • barefoot-кеди;

  • легінси та шорти;

  • носки та футболки;

  • лонгсліви;

  • білизна та термобілизна;

  • худі з капюшоном;

  • легка дощова куртка або компактна парасоля.

Майже весь одяг для подорожей у мене легкий і швидковисихаючий. Бавовняними зазвичай залишаються лише футболка для сну та худі.

Подорожуючи Італією та Словенією у травні, я потрапила на дощові дні, і мої речі не встигали висохнути за ніч. Кожна подорож чогось вчить. Тепер я подорожую з речами, що швидко сохнуть. Це одна з тих дрібниць, які роблять подорож комфортнішою.

Залежно від сезону додаються теплі речі, але вони зазвичай на мені, а не в рюкзаку. У рюкзаку я намагаюся залишати лише легкі та компактні речі.

Ще одна моя звичка — обирати для подорожей переважно чорні та темні кольори. Вони менш маркі й значно практичніші в дорозі.

Зі взуттям я теж експериментувала. Я люблю світлі кросівки, але для подорожей я все ж частіше обираю темні. Після кількох днів-тижнів прогулянок містами, аеропортами, вокзалами вони виглядають значно краще. Подорожую зазвичай у бігових кроссівках.

Техніка

  • телефон;

  • запасний телефон або планшет;

  • павербанк (в мене два);

  • адаптер для різних типів розеток;

  • зарядний пристрій із кількома роз'ємами — справжній порятунок у подорожах. До нього можна підключити все одразу й не думати, що заряджати першим;

  • навушники.

Для довгих перельотів особливо ціную навушники з шумозаглушенням.

Для мене важливо бути на зв'язку, тому я трохи перестраховуюся. Павербанк можна мати один. А от телефонів у соло-подорожах рекомендую мати два.

Уже двічі мій другий телефон мене рятував: одного разу перед посадкою на потяг у Берліні, а іншого — коли шукала дорогу вулицями Брюсселя.

Відтоді другий телефон отримав постійне місце в моєму рюкзаку.

Як і адаптер для розеток.

Одного вечора на Кіпрі, а потім ще раз у італійському містечку Трієст, шукаючи перехідник по магазинах, щоб зарядити телефон, я зрозуміла, що у світі існує набагато більше видів розеток, ніж мені хотілося б :)

Тепер я готова майже до будь-якої з них.

Документи та гроші

  • паспорт;

  • кілька банківських карток;

  • готівка евро;

  • монети євро для автоматів, туалетів, камер схову.


Я завжди беру з собою трохи готівки в євро, навіть якщо все зазвичай оплачую карткою. Бо не всюди можна розрахуватися телефоном або карткою, а іноді саме готівка допомагає швидко вирішити питання.

Також корисно мати кілька монет євро. Вони можуть знадобитися для камер схову, автоматів з водою чи кавою, туалетів на вокзалах або громадського транспорту.

Корисні дрібниці


Ручка.

Займає мінімум місця, а знадобитися може будь-де: заповнити документи чи просто щось записати.

Пластирі.

Це одна з тих речей, які майже завжди стають у пригоді. Особливо коли багато ходиш пішки.

Вологі та сухі серветки.

Без коментарів - завжи в пригоді.

Пакетики для їжі.

Це мій особистий лайфхак. На сніданку в готелі я можу зробити бутерброд у дорогу й покласти його в пакетик. Зручно, економно і не раз виручало під час довгих переїздів.

Рюкзак-мішок.

Дуже корисна річ, коли хочеться залишити основний рюкзак у готелі й піти гуляти містом, на пляж чи в похід лише з найнеобхіднішим.

Льодяники від кашлю та сухості в горлі.

Без них я вже не подорожую. Якщо в таксі, літаку, автобусі чи потязі починає дерти горло, це дуже неприємно. Льодяники виручали мене десятки разів.

Спрей для носа.

Ця річ потрапила до списку після однієї історії в Австрії. Я трохи застудилася, і перед сном у мене повністю заклало ніс. Спрею із собою не було.

Я намагалася допомогти собі як могла: приймала гарячий душ, присідала, чекала, що стане легше. Заснути було дуже складно, хоча все ж вдалось, але вже після другої ночі.

Тоді я й вирішила, що відтепер спрей для носа завжди буде зі мною в подорожах.

Перекус і вода.

Пляшка води завжди подорожує зі мною. Так само як і легкий перекус, який не псується: горіхи, батончики або банан. Вони завжди рятують від голоду під час пересадок, затримок або довгих переїздів.

Поясна сумка або сумка через плече

Окрім рюкзака, я завжди маю невелику сумку для найцінніших речей: паспорта, документів, карток, готівки, телефону та ключів.

І ще одне важливе правило для соло-подорожей з одним рюкзаком: одяг для подорожей має мати кишені. А руки — бути вільними.

Мені подобається почуватися мобільною.

Бо свобода в подорожах починається не лише з маршруту, а й з того, що ти несеш із собою.

Якщо ця історія була корисною, надихнула вас спробувати подорожувати наодинці або зібратися в дорогу лише з одним рюкзаком, можете пригостити мене кавою☕


Дякую, що читаєте та пригощаєте!

Пригостити мене кавою можна тут:


Від валізи до подорожей з одним рюкзаком.

Previous
Previous

15 уроків та лайфхаків із моїх соло-подорожей

Next
Next

Подорож, до якої я не була готова