Ранковий туман у Хайдельберзі
Щось нове і цікаве попереду, і це вже надихає.
Locals Coffee
Я вперше приїхала в Хайдельберг — до подруги, яка переїхала до Німеччини ще на початку війни. Ми давно не бачились. Колись разом грали в бадмінтон у Києві, а тепер зустрічаємось у абсолютному новому для мене місті, назву якого я довго не могла навіть запам’ятати.
Зранку я вийшла на прогулянку і потрапила в густий туман. Плани досліджувати довелось відкласти, тож я пішла шукати затишне кафе.
Невелика кав’ярня Locals Coffee, тепле світло і дуже привітна бариста. Вона принесла капучино на кокосовому молоці й, сміючись, сказала, що намагалася намалювати ялинку, але поки тільки вчиться. Я широко посміхнулась і згадала, що маю маленьку мрію — відчути себе баристою хоча б один день: піти на короткий курс та дізнатись більше про каву і навчитись малювати на молочній пінці.
Щось нове і цікаве попереду, і це вже надихає.
Ранок був спокійним і затишним. Книга в руках, нове місто навколо, відчуття, що ніхто тебе тут не знає.
І десь поруч — подруга, з якою вже скоро зустрінемось після довгих років спілкування лише онлайн.
Попереду Різдво — і в повітрі вже відчувається щось особливе, щось зовсім нове.
Я люблю ловити ці моменти — коли щось трапляється вперше.
Це і є енергія. Не від кави, а з відчуттів.
Кава для мене — більше про натхнення, насолоду, час для себе, роздумів, історій. Коли не поспішаю, коли відчуваю момент - тоді відчуваю легкість, радість.
Якщо стало трохи тепліше на душі або з’явилась усмішка - можеш пригостити мене кавою для нових подорожей та історій☕Дякую, що читаєте та пригощаєте.
Пригостити мене кавою можна тут:
Хайдельберг, Німеччина
